|
Мой сайт
Что бы почитать?
| |
Пападок | Дата: Вторник, 17.07.2012, 23:43 | Сообщение # 436 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| начал читать Василия Горя. Ничо так, хоть и не блещет, но весьма неплохой середняк
|
|
| |
Волк | Дата: Среда, 18.07.2012, 01:23 | Сообщение # 437 |
Великий Князь
Группа: Администраторы
Сообщений: 4568
Статус: Offline
| А что именно?
Ведь волчие тропы по-волчьи же мастерски путают след! Один раз наступишь - и в жилах заплещется хищная кровь... И только одно тебя может заставить любить этот свет: ПОКА ТЕБЯ ИЩУТ - ВОЛЧАТА УХОДЯТ ТРОПОЮ ВОЛКОВ!
|
|
| |
Пападок | Дата: Среда, 18.07.2012, 11:58 | Сообщение # 438 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| "Пророчество"- так называется первая часть Добавлено (18.07.2012, 11:58) --------------------------------------------- Волк, Олег с Пермью не срастается- в августе еду венчаться с любимой в Почаев, а потом на операцию...Такие дела. Жаль очень, хотел лично познакомиться со знаковым для меня автором. Ну , да , мы ,я думаю , не собираемся еще в нижний мир,-еще пересечемся!
|
|
| |
Волк | Дата: Среда, 18.07.2012, 14:20 | Сообщение # 439 |
Великий Князь
Группа: Администраторы
Сообщений: 4568
Статус: Offline
| Увы, увы...
Ведь волчие тропы по-волчьи же мастерски путают след! Один раз наступишь - и в жилах заплещется хищная кровь... И только одно тебя может заставить любить этот свет: ПОКА ТЕБЯ ИЩУТ - ВОЛЧАТА УХОДЯТ ТРОПОЮ ВОЛКОВ!
|
|
| |
Пападок | Дата: Пятница, 20.07.2012, 11:58 | Сообщение # 440 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| закончил собачачую будку.Два дня возился. Закончил рассказ про последнего эльфа. Два дня возился. В чем, блин , разница? В будке собака жить сможет, в эльфе- нет!
|
|
| |
Волк | Дата: Пятница, 20.07.2012, 14:12 | Сообщение # 441 |
Великий Князь
Группа: Администраторы
Сообщений: 4568
Статус: Offline
| Смотря какая будка...
Ведь волчие тропы по-волчьи же мастерски путают след! Один раз наступишь - и в жилах заплещется хищная кровь... И только одно тебя может заставить любить этот свет: ПОКА ТЕБЯ ИЩУТ - ВОЛЧАТА УХОДЯТ ТРОПОЮ ВОЛКОВ!
|
|
| |
Пападок | Дата: Суббота, 21.07.2012, 11:06 | Сообщение # 442 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| БУДКА- УХ!,САМ БЫ ЖИЛ-МЕТР НА МЕТР, утепленная, с гидробарьером , двускатная.
|
|
| |
Mstivoy | Дата: Воскресенье, 22.07.2012, 20:04 | Сообщение # 443 |
Великий Князь
Группа: Модераторы
Сообщений: 3574
Статус: Offline
| Легенда про Сірка. (многим особено жителям россии неизвестно, что на Сечи Запорожской был кошовой атаман, характерник Иван Сирко. Вся его жизнь это сплошая легенда. И времена тогда были легендарные. Но легенда это не просто сказка, о временах стародавних это урок для грядущих поколений. Одну из таких легенд я вам сейчас и поведаю.)
Хоч який хитрий хан, та Сірко хитріший. Враз ударили з тилу, розбили військові загони хана, взяли кілька тисяч у полон татар і турків, мало самого хана не схопили. Після цієї блискучої перемоги Запорозьке військо забрало великі татарські табуни овець і визволило з полону тисячі своїх братів-невільників. Потім козаки перейшли сиваський брід і подались на Запорожжя.
Погоні не боялися, тому не квапилися. Та й визволені бранці, серед яких було чимало жінок, дітей, старих, не могли йти швидко. Але з кожною верстою, яка наближала їх до рідної сторони, хмурнішав Сірко. Не сховався від пильного ока отамана невеселий настрій багатьох визволених. Справа в тому, що татари були воїнами, землю обробляти не вміли, та й не хотіли. І тому молодим сильним бранцям пропонували дім, сім’ю, землю, волю. А від них вимагали зректися своєї віри і стати мусульманами. Більшість невільників, звичайно, обирали каторгу на галерах, але були й такі, що спокушались і приставали на татарські умови, зрікаючись не тільки віри, а й мови, рідних, Батьківщини. Немало й жінок ставали дружинами татар, народжували їм дітей і самі поступово бусурманилися. Тож для них це було не визволення, а нова неволя.
Проминувши Чорну долину, Іван Сірко наказав війську зупинитися на короткий перепочинок. Козаки розташувалися в Зеленій долині з безліччю джерел, озерцем, дичиною, травами. Запалали вогнища: січові кухарі варили обід з розрахунком на полонених і звільнених. Серед юрби отаманові дізнавачі виявили декількох харцизів-злодіяк, які разом з татарами створювали інтернаціональні загони з турків, волохів, татар та українців, щоб викрадати для продажу в рабство дітей, молодих дівчат та хлопців. За наказом Сірка їх порубали прямо на очах козаків та визволених, рештки тіл розкидали в полі. «Собакам – собача смерть!» — суворо мовив кошовий. Потім дав розпорядження розіслати в степ навкруги табору козацькі роз’їзди для охорони, хоч погоні з боку татар не боявся. Турки далеко, а кримський хан десь у горах із залишками свого війська зализує рани. Більше на Сірка напасти ніхто не посміє, адже при ньому сила-силенна козаків та звільнених з полону близько п’яти тисяч колишніх воїнів, які із задоволенням візьмуть шаблі в руки на випадок раптового нападу ворога. Після обіду та перепочинку отаман планував знову в дорогу, до рідного дому. Раптом його увагу привернула група жінок, яка наближалась до його намету. Вони попросили відпустити їх назад у Крим і були, як з’ясувалось, непоодинокі в проханні. Козацький ватажок підійшов до гурту, який відокремився від інших. Здебільшого це були колишні українки з дітьми, які стали жінками мурз, беїв, купців. Вдягнені в коштовний одяг, вони стверджували, що козаки захопили їх силоміць і що не мають бажання повертатися в Україну. Захотіли знову до Криму й деякі чоловіки, які стали там купцями й прийняли іслам.
Вислухавши, Сірко звернувся до всіх звільнених з полону християн: «Земляки-українці! Військо запорозьке врятувало вас з бусурманського полону. Більше п’яти тисяч лицарів навічно залишились лежати в чужій землі. А ви замість вдячності Божій Матері та козакам вирішили повернутися на ворожу землю, щоб множитися там на благо ворогам нашим і на горе ненці-Україні! Одумайтесь! Не гнівіть Бога нашого і нас, славних воїнів. Але наостанок скажу вам так: хто ще прагне повернутися на ворожу нам землю – повертайтеся».
Поїхати назад у Крим намірилося близько чотирьох тисяч людей. Сірко наказав дати їм вози, коней, їжу. Та тільки вони відбули, біля намету отамана зібрався натовп козаків і старшини, які почали дорікати йому за те, що відпустив зрадників. Іван Дмитрович мовчки вислухав звинувачення, потім підвівся і тихо промовив: «Всі на раду...»— Рада була короткою, більшість наполягала наздогнати валку і всіх знищити, але Сірко вагався, бо там були діти. Звичайно, він розумів, що саме вони через декілька років перетворяться на воїнів, таких же безжальних, як їхні батьки, і продовжуватимуть нищити Україну, як це багато років робили діди і прадіди. Сумнів Сірка розвіявся, коли на раду привели звільнених з галери молодих невільників-козаків. Деякі з них були сліпі: їм викололи очі після невдалої втечі, ще декілька з тієї ж вини були з відрубаними на ногах пальцями. «А ось, пане отамане, глянь і на цих юнаків, — сказав старший козак і показав на юрбу красенів, які стояли, низько опустивши голови. -- У них, батьку, не буде власних дітей, їх татари зробили євнухами!..» Серце Сірка стиснулося від болю. Він наказав відібрати від кожного полку сто загартованих у боях козаків, наздогнати обози і всіх знищити.
Закипіла кров гаряча, вдарила у скроні,
Знов Сіркові гостра шабля обпекла долоні —
Це ж зростуть для України нові яничари,
І впадуть на рідну землю війни і пожари…
Валку наздогнали в Чорній долині. Мов вихор, налетів загін козаків на неозброєних жінок і дітей. Не допомагали ніякі прохання про порятунок — запорожці рубали без жалю. Через півгодини все було скінчено. Потім у супроводі джури під’їхав Сірко. Побачивши порубаних жінок і дітей, він став на коліна і гірко заплакав, промовляючи: «Пробачте мене, мої земляки, але краще буде, якщо душі ваші спочинуть в ангельських обіймах, ніж ви будете народжувати ворогів землі української на наші козацькі голови».
На ніч біля загиблих Сірко наказав виставити охорону, щоб вовки чи інші хижаки не пошматували їхні тіла. А наступного дня побитих поховали в Чорній долині за християнським обрядом, хоч більшість з них були мусульманами.
— До кінця життя у пам’яті Сірка поставали картини трагедії в Чорній долині. Все питав він себе, чи мав право загубити стільки беззахисних душ? Журба краяла отаманове серце. Журба і гострий душевний біль. Ця незагоєна рана лишилася до кінця життя, до самого смертного одра. Й інші гетьмани платили тисячами християнських душ за всі свої угоди з татарами та турками. Однак їх ніколи не звинувачували так, як Сірка... Звичайно, те, що трапилося у Чорній долині, не забувається і, звісно, це важко виправдати тим горем, якого багато було на грішній землі. Але чи можна було за таких обставин вчинити інакше? Можливо, ще дамо справедливу відповідь на це болюче питання.
Пізніше розповідали, що Чорна долина наводила жах і смуток на проїзжджих. Її з острахом оминали і каравани купців, і чумаки, які вирушали за сіллю. Вони в один голос заявляли, що чули там стогін, крики, плач жінок та дітей. Не відомо, з яких причин в цій місцевості не існувало джерел з питною водою, щоб напоїти коней, навіть трава не росла. А поряд, кілометрів за десять від неї, Зелена долина щедро ділилася з людьми вологою, рослинністю, дичиною. http://blog.meta.ua/~jawir....5835626
Дзенская загадка: "Если у тебя есть мечь, и ты сначала заменил рукоятку, а потом заменил лезвие, это все тот же мечь?". Да, душа неизменна!
|
|
| |
Волк | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 00:33 | Сообщение # 444 |
Великий Князь
Группа: Администраторы
Сообщений: 4568
Статус: Offline
| Знаю эту легенду... Кстати, это не легенда.
Ведь волчие тропы по-волчьи же мастерски путают след! Один раз наступишь - и в жилах заплещется хищная кровь... И только одно тебя может заставить любить этот свет: ПОКА ТЕБЯ ИЩУТ - ВОЛЧАТА УХОДЯТ ТРОПОЮ ВОЛКОВ!
|
|
| |
Пападок | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 09:25 | Сообщение # 445 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| я украинец. Патриот. Но , по своим мировоззрениям- монархист и пожалуй великодержавный шовинист.После отделения, когда началась тотальная украинизация и Шевченко был( по моим воспоминаниям тогдашнего времени) единственно великим поэтом и художником, все кинулись заниматься гопаком- "универсальной системой рукопашного боя". Я продолжал холить на рукопашку и бокс. А по поводу козаков... кто не читал прочтите Пантелеймона Кулиша"Черную раду". Произведениедостаточно толковое и дает четкий ответ на вопрос, кто же такие были козаки. Ответ однозначный- братва. А лирика про спасение людей, про вызволительную борьбу_-она лирикой и останется.Все это было- и спасение, и борьба. Но!Братва преследовала свои цели.Может слегка невнятно, но мысль улавливается. Я не буду растекаться мыслью по древу, в институтские годы мы изучали иИсторию Украины и кто хотел- узнал достаточно.
|
|
| |
Mstivoy | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 09:43 | Сообщение # 446 |
Великий Князь
Группа: Модераторы
Сообщений: 3574
Статус: Offline
| Quote (Пападок) А по поводу козаков... кто не читал прочтите Пантелеймона Кулиша"Черную раду". Произведениедостаточно толковое и дает четкий ответ на вопрос, кто же такие были козаки. Ответ однозначный- братва. Дык и здесь интелигентов по пальцам пересчитать можно. Братвой были большевики а семнадцатом, братвой - нацисты в двадцатых-тридцатых. Шо поделать. Братва рвётся к власти Только в отличие от типичного бандюка мы разные цели преследуем.
Дзенская загадка: "Если у тебя есть мечь, и ты сначала заменил рукоятку, а потом заменил лезвие, это все тот же мечь?". Да, душа неизменна!
|
|
| |
Пападок | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 21:19 | Сообщение # 447 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| Это да.Правда те- в17м, были не просто братвой, это была беспредельная гопота
|
|
| |
Mstivoy | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 21:34 | Сообщение # 448 |
Великий Князь
Группа: Модераторы
Сообщений: 3574
Статус: Offline
| Quote (Пападок) были не просто братвой, это была беспредельная гопота То ли ещё будет...
Дзенская загадка: "Если у тебя есть мечь, и ты сначала заменил рукоятку, а потом заменил лезвие, это все тот же мечь?". Да, душа неизменна!
|
|
| |
Пападок | Дата: Понедельник, 23.07.2012, 23:36 | Сообщение # 449 |
Егерь
Группа: Пользователи
Сообщений: 108
Статус: Offline
| так это- придет война- воевать будем!
|
|
| |
Волк | Дата: Вторник, 24.07.2012, 00:51 | Сообщение # 450 |
Великий Князь
Группа: Администраторы
Сообщений: 4568
Статус: Offline
| Точное замечание...
Ведь волчие тропы по-волчьи же мастерски путают след! Один раз наступишь - и в жилах заплещется хищная кровь... И только одно тебя может заставить любить этот свет: ПОКА ТЕБЯ ИЩУТ - ВОЛЧАТА УХОДЯТ ТРОПОЮ ВОЛКОВ!
|
|
| |
|